Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Белемець Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Корсун С. Г. Вплив техногенного навантаження на морфометричні показники листкової поверхні рослин роду Таволга (Spiraea L.) [Електронний ресурс] / С. Г. Корсун, З. Г. Бонюк, Н. Г. Буслаєва, І. І. Клименко, Н. М. Белемець // Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". - 2013. - Вип. 1-2. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2013_1-2_9
| 2. |
Федорончук М. М. Рідкісні види роду Spiraea L. (Rosaceae) флори України та стан їхньої охорони [Електронний ресурс] / М. М. Федорончук, Н. М. Белемець, О. Д. Волуца // Український ботанічний журнал. - 2013. - Т. 70, № 2. - С. 164-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2013_70_2_6
| 3. |
Гузь О. О. Фолікулярні утворення щитоподібної залози: класифікація та цитологічні критерії [Електронний ресурс] / О. О. Гузь, Н. І. Белемець // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_3_13
| 4. |
Хоперія В. Г. Цитологічні особливості медулярного раку щитоподібної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Хоперія, Н. І. Белемець, О. О. Гузь // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 4. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_4_4
| 5. |
Ткаченко Р. П. Патоморфологічні зміни у прищитоподібних залозах при вторинному і третинному гіперпаратиреозі [Електронний ресурс] / Р. П. Ткаченко, О. Г. Курик, О. С. Губар, Н. І. Белемець // Морфологія. - 2014. - Т. 8, № 2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2014_8_2_12
| 6. |
Федорончук М. М. Знайдена популяція (locus classicus) рідкісного виду Spiraea pikoviensis (Rosaceae) та його еколого-ценотична характеристика [Електронний ресурс] / М. М. Федорончук, Я. П. Дідух, Н. М. Белемець // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 5. - С. 454-461. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_5_7 Підтверджено локалітет рослин, зібраних у 1816 р. А. Анджейовським поблизу с. Пиків Калинівського р-ну Вінницької обл. й описаних В. Бессером як Spiraea pikoviensis Besser, що зберігся на невеликій (до 0,5 га) лісовій галявині. Показано сучасний стан мікропопуляції, на основі методики синфітоіндикації оцінено еколого-ценотичні умови її зростання. За класифікацією IUCN вид належить до категорії CR (критично загрожуваний) із високим ризиком знищення біотопу і втрати популяції. Запропоновано заходи щодо активного захисту, охорони популяції та репатріації виду.
| 7. |
Белемець Н. М. Порівняльно-анатомічна характеристика черешків листків аборигенних видів Spiraea (Rosaceae) флори України [Електронний ресурс] / Н. М. Белемець, Н. В. Нужина, М. М. Федорончук // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 2. - С. 189-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_2_10 Досліджено анатомічну будову черешків восьми видів роду Spiraea, з яких 7 є видами природної флори України та S. chamaedryfolia є видом, що культивується. Встановлено, що для діагностики видів можна використовувати такі анатомічні ознаки, як: форма черешка на поперечному зрізі, наявність, локалізація та форма трихом, товщина кутикули на зовнішній клітинній стінці епідерми черешка, особливості будови провідної системи. Доведено, що морфологічно добре окреслені види S. hypericifolia, S. crenata, S. chamaedryfolia суттєво відрізняються також анатомічними особливостями структури черешка. Наявність відмінностей у внутрішній будові черешків близьких видів S. media та S. polonica є одним з додаткових аргументів їх таксономічної відокремленості, тоді як відсутність таких ознак у морфологічно близьких S. ulmifolia та S. chamaedryfolia надає підстави сумніватися у видовому статусі S. ulmifolia.
| 8. |
Бонюк З. Інтродукція таволг Spiraea crenata L. i S. litwinowii Dobrocz.та їх ідентифікація за допомогою множинних молекулярних форм пероксидази [Електронний ресурс] / З. Бонюк, В. Кучеренко, Н. Белемець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2013. - Вип. 31. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_ItZ_2013_31_15
| 9. |
Белемець Н. Хемотаксономічне дослідження інтродукованих видів таволг Spiraеa media Franz schmidt та S. poloniсa Blocki [Електронний ресурс] / Н. Белемець, В. Грахов, З. Бонюк, О. Бойко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2015. - Вип. 1. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_ItZ_2015_1_11
| 10. |
Тополов П. О. Вплив обробки оксигенатора адаптаційною композицією під час аортокоронарного шунтування на зміну клітин крові [Електронний ресурс] / П. О. Тополов, І. С. Дьордяй, Л. О. Собанська, Я. В. Куриленко, Н. І. Белемець, О. М. Лазаренко, Г. О. Лазаренко, Т. А. Алексєєва, В. Г. Гур’янов // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_1_14 Мета роботи - оцінити вплив обробки контактної поверхні оксигенатора адаптаційною композицією (АК) на основі альбуміну сироватки крові реципієнта на зміни клітин крові пацієнта. На базі хірургічного центру ДНУ "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" ДУС за період листопад 2016 р. - березень 2017 р. прооперовано 42 хворих з використанням апарата штучного кровообігу. Пацієнтів було розподілено на дві групи: у першій групі (30 хворих, 24 чоловіки і 6 жінок) операції виконували з апаратом штучного кровообігу без обробки оксигенатора АК, у другій групі (12 хворих, 9 чоловіків і 3 жінки) оксигенатор обробляли АК. Ефективність обробки АК визначали за загальним аналізом крові та станом еритроцитів. Обробка оксигенатора АК сприяє зменшенню реакції організму на чужорідне тіло: у пацієнтів, у яких застосовували обробку оксигенатора АК, визначено незначне збільшення вмісту лейкоцитів, зниження частки лімфоцитів і гранулоцитів. Також у цих хворих відсутність ехіноцитів і мікроцитів свідчить про адекватне кисневе забезпечення еритроцитів. Висновки: обробка контактної поверхні оксигенатора АК сприяє зменшенню реакції організму на нього та покращує обмін еритроцитів на газообмінній мембрані.
| 11. |
Небиков М. В. Мікроклональне розмноження таволги білувато-сірої (Spiraea cana Waldst. et Kit.) [Електронний ресурс] / М. В. Небиков, Л. А. Колдар, З. Г. Бонюк, Н. М. Трофименко, Н. М. Белемець // Автохтонні та інтродуковані рослини. - 2016. - Вип. 12. - С. 160-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/atiru_2016_12_30
| 12. |
Мазур О. В. Дилема у виборі тактики хірургічного лікування вузлових утворень щитоподібної залози із сумнівними цитологічними характеристиками [Електронний ресурс] / О. В. Мазур, Н. О. Шаповал, Н. І. Белемець // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 75-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_3_16
| 13. |
Сулаєва О. М. Зв'язок Q223R поліморфізму гена рецепторів до лептину з ризиком розвитку цукрового діабету: гендерні аспекти [Електронний ресурс] / О. М. Сулаєва, Н. І. Белемець, С. В. Гончаров, В. Є. Досенко, К. Ю. Маслій, О. С. Ларін // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 29-34 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_6 Проведено оцінку гендерних особливостей ролі Q223R поліморфізму гена рецептору до лептину у розвитку ожиріння та діабету. У дослідження було включено 244 пацієнта (152 з ЦД 2 і 92 групи порівняння) з еквівалентним гендерним розподілом. Розвиток ЦД 2 асоційований з надлишковою масою тіла чи ожирінням, при цьому серед жінок визначено вищу частоту ожиріння у поєднанні з ЦД 2 (P = 0,031). Q223R поліморфізм LEPR був асоційований зі зростанням ризику розвитку ЦД 2 незалежно від статі (OR 2,23; 95 % ДI 1,27 - 3,90; P = 0,005). У жінок Q223R поліморфізм LEPR тісно пов'язаний з ризиком надлишкової маси та ожиріння: наявність алеля G (гомозиготи GG та гетерозиготи АG) була спряжена зі зростанням ІМТ >> 25 (P = 0,034), підвищенням рівнів ЛПНЩ та C-пептиду. На відміну від цього у чоловіків підвищення ІМТ >> 25 було визначено переважно у гомозигот GG (P = 0,02). Виявлено гендерні розбіжності асоціації Q223R поліморфізму LEPR та розвитку надлишкової маси стимулюють до подальшого вивчення стать-асоційованих механізмів регуляції адипогенезу та метаболізму ліпідів.
| 14. |
Белемець Н. Морфогенез підшлункової залози за умов глутамат-індукованого ожиріння: механізми корегуючої дії меланіну [Електронний ресурс] / Н. Белемець, Т. Фалалєєва, Т. Берегова, Л. Остапченко, Н. Кобиляк, О. Курик, О. Сулаєва // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2018. - Вип. 2. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2018_2_14
| 15. |
Белемець Н. Ганна Терентіївна Гревцова (з нагоди 50-річчя трудової діяльності у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна) [Електронний ресурс] / Н. Белемець, Н. Карпенко, В. Капустян // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2019. - Вип. 2. - С. 6-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2019_2_3
| 16. |
Белемець Н. М. Дослідження вторинних метаболітів ксерофітних видів роду Spiraea L. (Rosaceae) флори України [Електронний ресурс] / Н. М. Белемець, В. П. Грахов, М. М. Федорончук, З. Г. Бонюк, О. П. Паламарчук // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2014. - № 1112, Вип. 21. - С. 154-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2014_1112_21_25
| 17. |
Нечай О. П. Вплив ожиріння на розвиток тиреоїдного раку: результати власних досліджень [Електронний ресурс] / О. П. Нечай, Д. М. Квітка, П. О. Ліщинський, Ю. І. Романенко, Н. І. Белемець, В. В. Куц, К. О. Зуєв, В.О. Паламарчук, О. А. Товкай // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2020. - № 4. - С. 39-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2020_4_7 Надмірна маса тіла призводить до низки хронічних захворювань і впливає на тривалість життя. З 1975 по 2016 рр. поширеність надлишкової маси тіла у дорослих (індекс маси тіла (ІМТ) <$E symbol У~25> кг/м<^>2) збільшилася з майже 21 % у чоловіків і 24 % у жінок приблизно до 40 % у осіб обох статей, а поширеність ожиріння (<$E roman ІМТ~symbol У~30> кг/м<^>2) збільшилася в чотири рази у чоловіків (з 3 до 12 %) і більше ніж удвічі в жінок (з 7 до 16 %). У 2012 р. надлишкова маса тіла відзначалася приблизно у 3,9 % від усіх пацієнтів з раковими захворюваннями (544 300 випадків) та становила від 1 % в країнах з низьким рівнем життя до 8 % в деяких західних країнах з високим рівнем доходу. Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання популяції з надмірною масою тіла і одночасне збільшення випадків виявлення злоякісних новоутворень, в тому числі тиреоїдного раку. Всі дослідники повідомляють про зв'язок ожиріння і раку щитоподібної залози й одностайно закликають до подальших досліджень, що призведуть до розуміння його основних механізмів. На сьогодні можливі механізми розвитку оцінюються як складні і містять численні фактори як на системному, так і на клітинному рівні. Порушення метаболізму інсуліну, адипокіни, процеси запалення та статеві гормони сприяють впливу ожиріння на розвиток раку і його прогресування. За результатами огляду проведених досліджень можна зробити висновок про існування зв'язку між надмірною масою тіла і підвищеним ризиком розвитку пухлинного процесу, в тому числі розвитком раку щитоподібної залози. Водночас наявність різних гіпотез щодо патофізіологічних механізмів і закономірностей зв'язку ожиріння і розвитку пухлин з найбільшою ймовірністю свідчить про багатофакторність даного процесу і спонукає до його подальшого поглибленого вивчення.Мета роботи - дослідити наявність причинно-наслідкового зв'язку між надлишковою масою тіла та ризиком розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ), а саме високодиференційованих форм, а також можливість використання індексу маси тіла (ІМТ) як предиктора злоякісності новоутворень ЩЗ. Відібрано та проаналізовано 825 історій хвороби пацієнтів, прооперованих в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України за період із січня 2019 до червня 2020 р., віком від 19 до 84 років (середній вік - (<$E46,5~symbol С~0,4>) року). Жінок було 703 (85,2 %), чоловіків - 122 (14,8 %). З приводу доброякісної патології прооперовано 171 (20,7 %) хворого (1-ша група), 92 (11,2 %) мали патогістологічний висновок щодо пухлини з невизначеним потенціалом злоякісності (2-га група), 562 (68,1 %) прооперовано з приводу раку ЩЗ (3-тя група). Для оцінки антропометричних показників з метою класифікації та реєстрації надлишкової маси тіла і ожиріння використовували ІМТ. Ураховано функціональний стан залози і випадки гіпертиреозу (тиреотоксикозу) та гіпотиреозу в дослідження не залучали. Частка хворих як з надмірною масою тіла, так і з ожирінням у дослідних групах була приблизно однаковою, тобто із зростанням ІМТ >> 25 кг/м<^>2 не відзначено статистично значущих змін у встановлених діагнозах. Суттєвої відмінності не спостерігали через відсутність статистично значущої різниці у переважанні дослідних груп у категоріях маси тіла (нормальна, надмірна та ожиріння), а також у діапазонах ІМТ. З використанням методу ROC-аналізу проведено дослідження зв'язку між величиною ІМТ і наявністю/відсутністю злоякісної пухлини за застосування вирішального правила <$EX~symbol У~Т>. Величина площі під кривою AUC 0,473 спростовує твердження, що збільшення величини ІМТ супроводжується зростанням ризику виникнення новоутворень злоякісного характеру. Зміна напряму тесту також була малоефективною. В цьому випадку AUC = 0,538. В обох випадках значення AUC дуже близькі до 0,5 і перебувають у межах 95 % довірчого інтервалу, що свідчить про вкрай низьку ефективність використання ІМТ як предиктора для диференціації злоякісного і доброякісного характеру новоутворень і класифікатор перебуває практично на рівні випадкового вгадування. Висновки: дослідження не показало існування зв'язку між надлишковою масою тіла і ризиком розвитку раку ЩЗ (високодиференційованих форм). На підставі ROC-аналізу доведено, що значення ІМТ не може бути предиктором наявності або відсутності раку у хворих з вузловими утвореннями ЩЗ.
| 18. |
Бонюк З. Г. Інтродукція видів роду Spiraea l. флори України у ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна [Електронний ресурс] / З. Г. Бонюк, Н. М. Белемець // Вісті біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2012. - Т. 14. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vbzan_2012_14_11
| 19. |
Нечай О. П. Впровадження молекулярно-генетичного обстеження в діагностику тиреоїдного раку: власне дослідження [Електронний ресурс] / О. П. Нечай, О. А. Товкай, В. О. Паламарчук, Н. І. Белемець, С. І. Ніколаєнко, О. В. Мазур, Д. М. Квітка, П. О. Ліщинський // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2021. - № 2. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2021_2_3 Мета роботи - дослідити значення мутацій BRAFV600E, NRAS, KRAS, HRAS, RET/PTC (RET/PTC1 і RER/PTC3), PAX8/ PPARg для розвитку та перебігу тиреоїдного раку, визначити значущу мутацію-предиктор. Відібрано та проаналізовано 63 історії хвороби пацієнтів, яким на доопераційному етапі проведено молекулярно-генетичне тестування (МГТ) утворень щитоподібної залози, а в подальшому - оперативне лікування в умовах хірургічного відділення Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Середній вік хворих становив (<$E41,0~symbol С~1,8>) року. Чоловіків було 7, жінок - 56. Усім хворим проводили тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію вузлів щитоподібної залози за стандартною методикою з цитологічним висновком відповідно до системи Bethesda. Категорію Bethesda III виявлено у 3 (4,8 %) хворих, Bethesda IV - у 13 (20,6 %), Bethesda V - у 12 (19,0 %), Bethesda VI - у 35 (55,6 %). Патогенну мутацію визначили у 47 (74,6 %) хворих (перша група), з них у двох - по дві мутації. В 16 (25,4 %) випадках не виявлено патогенної мутації (друга група). Генами, які траплялися найчастіше, були BRAFV600E - 35 (55,6 %), NRA5 - 11 (17,5 %), KRAS - 3 (4,8 %). У разі встановлення діагнозу раку щитоподібної залози (РЩЗ) патогенні мутації виявлено у 38 (79,1 %) випадках. Мутацію гена BRAFV600E зареєстрували у разі цитологічного висновку Bethesda III - V у 28,9 % пацієнтів, у разі Bethesda VI - у 77,1 %. Відповідно чутливість тесту була невисокою - 0,646, специфічність - 0,733. Велике значення прогностичної значущості позитивного результату (0,784 - 0,943) свідчило про ймовірність виявлення РЩЗ. Це припущення підтверджує величина критерію у <$Echi sup 2> з поправкою Йєтса (5,207, p = 0,023). Використання тесту на наявність гена NRAS для виявлення РЩЗ було неефективним (<$Echi sup 2 ~=~0,009>, p = 1927). Частота виявлення РЩЗ у першій групі у разі Bethesda III - V була вищою, ніж у другій групі, але різниця не була статистично значущою. Агресивність 3ЩЗ у хворих першої групи з позитивним результатом МГТ не мала статистично значущих відмінностей від результатів, одержаних у другій групі (39,5 та 33,3 % відповідно). Висновки: застосування МГТ у 79,1 % випадках надало змогу виявити патогенні мутації генів ERAFV600E, NRAS, KRAS. Наявність цих генів у поєднанні з цитоморфологічним висновком Bethesdа III - V не підвищила виявлення РЩЗ у досліджуваних хворих. Значущим предиктором серед досліджених генів-кандидатів для встановлення діагнозу РЩЗ був BRAFV600E, який спостерігався у 64,6 % випадках (прогностична значущість позитивного результату - 0,784 - 0,943). Виявлення патогенної мутації у хворих на РЩЗ не було пов'язано з агресивністю його перебігу.
| 20. |
Белемець Н. І. Прогностична значущість експресії CD138, CD68, CD163 у патогенезі розвитку раку щитоподібної залози на тлі метаболічних розладів [Електронний ресурс] / Н. І. Белемець, О. П. Нечай, Д. М. Квітка, Р. М. Січінава, О. А. Товкай // Clinical endocrinology and endocrine surgery. - 2022. - № 1. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2022_1_5 Мета роботи - дослідити експерсію імуногістохімічних маркерів CD138, CD68, CD163, залучених у патогенез розвитку папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) на тлі метаболічних розладів. Відібрано та проаналізовано 36 історій хвороб хворих, прооперованих з приводу ПРЩЗ в умовах хірургічного відділення Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України. Вік хворих становив від 18 до 76 років, середній вік - (<$E41,4~symbol С~13,8>) року. Серед пацієнтів переважали жінки - 32. За індексом маси тіла (ІМТ) хворих розподілили на дві групи: перша група (n = 14) - з нормальною масою тіла (ІМТ << 25 кг/м<^>2), друга (n = 22) - з надлишковою масою тіла (ІМТ >> 25 кг/м<^>2). Усі хворі мали автоімунний тиреоїдит, підтверджений лабораторним та гістологічним дослідженням. Проведено визначення молекулярно-генетичної мутації (МГМ) BRAFV600E. Останню виявлено у 20 (55,6 %) хворих. Імуногістохімічне дослідження маркерів CD138, CD68, CD163 у гістологічному матеріалі пухлин здійснювали за стандартною методикою. Із досліджених імуногістохімічних маркерів найчастіше виявляли CD68 - у 72,2 % випадків, тоді як CD138 та CD138 зареєстровано у 50,0 та 55,6 % випадків відповідно. В обох групах не встановлено статистично значущого зв'язку між ІМТ та наявністю МГМ BRAFV600E, а також між експресією CD138, CD68 і CD163 та ІМТ (p >> 0,05). Установлено статистично значущу (p << 0,01 ) різницю лише за виявленням маркера CD68 між групами. Агресивність пухлинного процесу зареєстровано у 25 % хворих. Пацієнти з нормальним ІМТ не мали статистично значущих відмінностей за частотою агресивності на відміну від хворих з надлишковою масою тіла (21,4 та 27,3 % відповідно). Висновки: не встановлено підвищеної експресії імуногістохімічних маркерів CD138, CD68, CD163, залучених у патогенез ПРЩЗ, у пацієнтів з надлишковою масою тіла. Не виявлено статистично значущого зв'язку між ІМТ та наявністю МГМ, а також агресивністю пухлинного процесу.
| | |
|
|